Читайлики : ВІЧНИЙ СЛІД НА ЗЕМЛІ

Цитати Василя Сухомлинського

Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо.

Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе.

Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.

Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.

Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором’язлива.

Людина лише тоді по-справжньому дорожить життям, коли в неї є щось несумірно дорожче за власне життя.

Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину.

Поради для учнів

«Як виховати самодисципліну у розумовому

вихованні» від В.О. Сухомлинського

1. Якщо ти хочеш, щоб у тебе було багато часу, щоденно читай.

2. Умій слухати вчителя.

3. Починай робочий день рано вранці, але спати лягай не пізно.

4. Умій виділити головне, виконуй його щодня.

5. Створюй собі внутрішні заохочення.

6. Будь вимогливим до вибору книги.

7. Умій самому собі сказати :«Ні!»

8. Не витрачай час на пусті справи.

9. Учись полегшувати свою розумову справу, працю.

10.Для кожної роботи шукай найбільш раціональні способи розумової праці.

11.Працюй самостійно.

12.Чередуй читання наукової і художньої літератури.

13.Звільнися від шкідливих звичок.

14.Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

15. Ніколи не залишай розумової праці.

Думай про те, що ти робиш і що з цього вийде.

Десять "Не можна" Василя СУХОМЛИНСЬКОГО

1. Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати, розважатися, коли - ти добре знаєш про це - старші покоління працюють і не можуть дозволити собі відпочинку.

2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми - це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися, - патріотизм, справжня любов до жінки і старість.

3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе просяться на язик якісь сумніви, придерж їх у голові, подумай, розміркуй, а потім спитай у старшого ще раз - спитай так, щоб не образити.

4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі... У товариша твого є, а про тебе батьки не подбали: від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого.

5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, - кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг. Умій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі; думка про право на якусь свою винятковість - це отрута твоєї душі; велике щастя відчувати нетерпимість до цієї отрути.

6. Не можна робити того, що осуджують старші, - ні на очах у них, ні десь на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших: що подумають вони; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби нагадувати про себе, виставляти напоказ свої домагання: мати і батько ніколи не забувають про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч; пам'ятай, що в матері і батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися наодинці з собою.

7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму; ти сам - твоє слово, твоя усмішка, твоя присутність - єдина її радість; чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе своєї самотності; залишати одиноким дідуся, старого батька, навіть і тоді, коли ти сам уже став старим, - нелюдяне, дико; пам'ятай, що в житті людини настає такий період, коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування, в неї вже не може бути.

8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших, особливо в діда, не попрощавшися з ними, не дочекавшися від них побажання щасливої дороги і не побажавши їм щасливо залишатися.

9. Не можна сидіти, коли поруч стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинен першим привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров'я; у цих правилах етикету закладено глибоку внутрішню суть - повагу до людської гідності; не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює у прекрасні хвилі моря; море величезне у своїй величі і красі, і цим ти його не зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе.

10. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний, невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу сама і боїться, щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі; людська трапеза - це не вгамовування голоду, не фізіологічний акт у ланцюгу обміну речовин; люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне спілкування людей; якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу, ти зробив йому велику приємність.

Дев’ять Негідних речей (За В.Сухомлинським)

1. Негідно добувати своє благополуччя, радощі, втіхи, спокій за рахунок горя, хвилювань, невлаштованості інших.

2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання.

3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину.

4. Негідно бути боязливим, розслабленим, хникати.

5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу.

6. Негідно мовчати, коли твоє слово – це чесність, благородство і мужність, а мовчання – легкодухість і підлість.

7. Негідно справжньої людини, не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, сліпо підкорятись комусь, але й не мати власної думки, втратити своє обличчя.

8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійснимі обіцянки. Негідна надмірна жалісність до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини.

9. Негідно бути спокійним і байдужим, коли поруч з тобою важко іншій людині.

10.Негідні пияцтво і ненажерливість.

Азбука моральних заповідей

(Складено на основі книги В.О. Сухомлинського «Як виховати справжню людину»)

— Б —

Батьківщина — твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все гаразд.Є в нас своє лихо і горе. Говорячи про них, пам'ятай: ти говориш про лихо і горе свого рідного дому... Говорити про недоліки — для цього великого розуму не треба. Зневажай демагогію і балаканину. Думай і роби все для того, щоб перемогли добро і справедливість... Батько — найрідніший, найдорожча для тебе людина, в образі якої втілюється людська відповідальність за твою появу на світ, за кожний твій крок, вчинок, за весь твій життєвий шлях — від народження до смерті... Бути гідним свого батька — твоя особиста честь. Будьте добрими дітьми своїх батьків. Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти — говорить українська народна мудрість. Старість невідворотна, смерть — невблаганна, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від поганих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від твоїх батьків, а й від вас самих — дітей. Бути справжньою людиною — це означає віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людин, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі. Бережи та шануй пам'ять про померлих. У кого немає в душі минулого, в того не може бути й майбутнього. «Кожна людина — це неповторний світ. Під кожним нагробком — світова історія» (Г. Гейне).

— Г —

Гідність — мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро й тонко ти зумів визначити, що гідне і що негідне. Гідне повинно стати самою суттю твоєї духовної культури...

— Д —

Дідусеві й бабусі — почесне місце в домі. Якщо вирішується якась нелегка і непроста справа — перше слово нехай належить дідусеві й бабусі. Не соромся і не бійся поділитися з ними своїми радощами або горем, вони вміють освітлювати людську радість мудрістю життя, і радість зробить тебе подвійно щасливим...

— Ж —

Жіночність — це найвищий вияв людської краси. В цій красі — народження нового життя, цвітіння розвитку. Носій і творець життя — жінка — найглибше втілює високоморальне ставлення до майбутнього людства. Поважати жінку — означає поважати життя. Знання — неоціненне багатство, якого маєш ти набути в роки дитинства, отроцтва, ранньої юності. Те, чого ти не здобув у юні роки, ніколи не здобудеш потім. Твій обов'язок — учитися в повну міру своїх сил.

— І —

І ще є одне духовне начало в нашій людській любові. Це — наша потреба в людині. Не можна жити без почуття й усвідомлення того, що ти комусь потрібен, що хтось бачить увесь сенс свого життя лише тому, що є на світі ти.

— К —

Краса — могутній засіб виховання чутливості душі. Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння й відчуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осягає світ... Я б назвав красу гімнастикою душі — вона випрямляє наш дух, нашу совість, наші почуття, переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш себе.

— Л —

Любов до людей — це твоя моральна серцевина. Любов — могутня вихователька. Вона робить людину чистішою, чеснішою, щирішою, вимогливішою і суворішою в додержанні основ життя... Людина залишає себе насамперед у людині. У цьому наше безсмертя. У цьому найвище щастя і сенс життя. Якщо ти хочеш залишитися в серці людському — виховай своїх дітей. Виховання людини — найважливіший громадський обов'язок.

— М —

Мати творить твою неповторну особистість — ось у чому сенс, мистецтво і майстерність того, що ми називаєм народженням. Берегти матір — означає турбуватися про чисте джерело, із якого ти пив від часу свого першого дихання і будеш пити до останньої хвилини свого життя. Мужність — це справжня краса духу й тіла, переконань і вчинків. Мужність робить людину могутньою і доброю, сильною і ласкавою.

— Н —

Ніколи не забувай про свою теплу, затишну колиску, з якої ти вилетів, як пташеня, якби не вона — ти був би ніщо, перед тобою не відчинилися б двері у величезний світ Батьківщини.

— О —

Опановуй головне в духовній культурі — культуру людських відносин: умій розрізняти в людині світле і темне. Те, що ми називаємо повагою до людини, — це віра в добре начало в ній.

— П —

Праця - це не тільки лопата й плуг, а й думка. Дуже важливо, щоб наші вихованці переконалися на власному досвіді, що думка — це нелегка праця, і саме її складність, трудність і дає людині велику радість. Рід людський складається з поколінь, — це велика мудрість нашого буття... Повага, шанування старших поколінь — закон нашого життя. Поважати старших треба тому, щоб утверджувати гідність кожної людини.

— С —

Скромність — це дисципліна людських відносин, вчинків, бажань, думок і почуттів, волі та характеру. Бути скромним — означає ні на мить не забувати, що кожна людина, з якою ти спілкуєшся, має свою гідність, і твоє справді вільне і щасливе життя полягає в тому, щоб утверджувати гідність кожної людини. Совість живе в людському житті лише на поживному ґрунті совісності, сорому; совість — це знання, багато разів помножене на переживання, почування, а похідними цієї дії є сором, відповідальність і обов'язок, повинність. Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, принципів. Соромся слабовілля, безпринциповості, «безхребетності». Гори від сорому, якщо відчуваєш, що в тобі заворушився мерзенний черв'ячок, ім'я якому «моя хата з краю». Соромся байдужого ставлення до життя, виконання обов'язку. Соромся безвідповідальності, легковажності своїх почуттів, уподобань, у своїх почуттях треба бути вірним і зобов'язаним. Соромся безкультурності. Невігластво розуму і почуттів збіднюють людину, роблять її примітивною.

— T —

Терпимість і непримиренність — дуже важливі елементи духовної культури, які тобі треба опанувати для того, щоб орієнтуватись у безмежно складному світі людських пристрастей і характерів.

— У—

Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ — радість, горе, біду, нещастя. Умій бути вдячним. Почув похвалу — дякуй і радій, що ти рухаєшся в напрямку людської досконалості. Почув докір, осуд — дякуй за те, що тебе вчать жити. Умій правильно бачити навколо себе щедрість і скнарість, справжнє багатство душі й потворну убогість Умій жаліти і шкодувати, берегти і оберігати; умій побачити ту безмежно дорогу людську цінність, де від золотої купи залишилося кілька зернинок, від яскравого і гарячого багаття — кілька жаринок, від багатого плодозбору — кілька яблук. Умій бути скромним, оберігати себе й інших від зухвальства, несправедливості, надокучливості. Учитель творить людину. Ці мудрі й вагомі слова можна сказати тільки про матір і батька. Знай, що велике щастя вчителя — бачити тебе таким, яким він створив.

— Ш —

Школа — це духовна колиска народу. Чим більше піклування про свою колиску виявляє народ, тим блискучіше його майбутнє, школярі — це не просто діти, які зібралися в одному місці. Вони являють собою дитяче суспільство, що живе за своїми гармонійними законами.

— Ю —

Юнаки і дівчата, ви повинні знати історію свого народу, у ваші душі мають увійти кращі народні традиції, стати для вас святим законом. — Я — Якщо ти робитимеш тільки те, що хочеться, якщо активність твоя спонукатиметься тільки передчуттям задоволення — в житті у тебе нічого не буде дорогого і святого, душа твоя не осягне, що таке любов, відданість, бажання твої будуть низькими і убогими, а життя без благородних людських бажань — порожнім і нудним.

Перекладач

ВІЧНИЙ СЛІД НА ЗЕМЛІ

Немає коментарів :

Дописати коментар