ЗАГАДКОВЕ МІСЦЕ
Неподалік Павлограда, у селі Межиріч, серед степу є загадкове місце, про яке відомо далеко за межами України. Це — Мавринський майдан. Подейкують, що відвідувачі відчувають себе тут доволі дивно — знаходяться ніби під впливом містичних сил. Подорожуючі бачать незвичні світіння й спалахи, чують голоси невидимих людей та навіть мерещаться образи якихось чудернацьких істот. Та й НЛО — частий гість у небі біля Мавринського. Та чи не є все це вигадкою?
Мавринський розташувався за 80 кілометрів від міста Дніпро, тож подорож туди не займає багато часу. Але й цей шлях може бути цікавим, бо місцевість дуже мальовнича. Біля майдану усе ніби затихає, наче здійснюється подорож у минуле України. Але час досліджувати майдан. Зовні це скупчення низин та курганів, що виникли серед степу ніби нізвідки. Із супутника місцина нагадує великого павука чи краба з численними лапами. Як таке могли звести наші древні пращури? Науковці стверджують, що Мавринський має геометрично правильний зрізаний конус, а отвори на трьох його верхівках спрямовані чітко на схід, захід та південь. Загалом курган точно орієнтований на зірки, зокрема, — прив’язаний до «точок сонцестояння». На день весняного рівнодення сонце ховається прямісінько по центру! То що ж це може бути?
Питання приголомшить будь-якого науковця. Бо ж, як кажуть, скільки науковців — стільки версій походження майдану. Хтось вважає, що це давня обсерваторія, рештки старовинного язичницького храму. Деякі історики пов’язують Мавринський із добою козацтва, за часів якої козаки проводили тут Ради, тримали фортецю. Уфологи ж натякають на космічне походження майдану: доводять, що тут зупинялися інопланетні істоти, які і тепер сюди часто прилітають, аби налагодити контакт із землянами.
Піднімаємося по земляному валу на вершечок і бачимо чималий яр — начебто лишилася воронка від вибуху, але незвична. По центру і навколо — піднесення, ніби невеличкі кургани. Загалом, складається враження, що то якийсь древній амфітеатр. У середині гарно чути кожен звук. Мабуть, це місце справді підходило для проведення Рад!
Дивно: над майданом птахи не літають, але їх багато на вершечку яру: кружляють по колу, ходять по валах! Та тільки спускаєшся у котлован — настає тиша. Лише панує легкий вітерець. Деколи здається, що земля під ногами дихає, гойдається.. Чи то не уява? Одразу відчуваєш втому: у ногах, голові домінує бажання сісти чи навіть лягти на землю. Ретельно оглянувши майдан приходиш до висновку, що як амфітеатр це місце не дуже підходить. Усередині немає рівної площі. Навпаки, там три великі вивищення, схожі на кургани. Навіщо вони були зведені? Невідомо. Можливо, символізували у старі часи «Три стихії»? А може, на них були встановлені якісь ідоли? Цікаво, що на кожному з цих вивищень відчуваєш себе по-різному. У центрі здається, що паморочиться в голові, тіло ж при цьому відчуває легкість.
Загалом на Мавринському відбуваються дивні речі. Час ніби спиняється. Здається, що перебуваєш тут уже кілька годин, але, подивившись на годинник, зі здивуванням розумієш, що минуло менше однієї години! Цікаво, що вночі місцина виглядає теж чарівно. Купол неба ніби схиляється над амфітеатром. Здається, зірки так близько від тебе, що хоч рукою їх торкайся.
З майданом пов’язана цікава легенда. Нібито, коли закохані приходять сюди разом, — небо й зірки благословляють їх на вічну любов. Якщо пошукати наукове підтвердження цієї легенди та знайдеш таку згадку про кіммерійців, що Мавринський — «древня сонячна обсерваторія», храм кіммерійсько-скіфської богині зоряного неба, покровительки любові і сімейних уз Аргимпаси.
Справді, у стародавні часи в наших пращурів існував звичай: дівчина та її обранець після заходу сонця, коли вже будуть помітні зірки, мали на самоті зайти на подібний майдан. Розташувавшись у центрі обличчям до точки весняного рівнодення — Сонця, наречена у цей час повинна була прохати у богині зоряного неба щастя з коханим, захисту їхньої родини й майбутніх діточок.
Правда, цікава традиція? Можливо, слід її дотримуватися й у наші часи? У будь-якому випадку, нашим сучасникам треба поважати подібні місця і поводити себе там гідно. Настав час захистити майдан від вандалів і засмічення, бо віддалена частина цієї споруди активно знищується через те, що там почали скидати сміття. Треба будь-що врятувати місце, яке дарувало нашим пращурам Віру, Надію та головне — вічне Кохання!
